Матір позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина.

Рішенням судді Болградського районного суду Одеської області задоволено позовні вимоги про позбавлення батьківських прав матері малолітнього Р. 2013 року народження. 

Позивач Служба у справах дітей Болградської районної державної адміністрації Одеської області звернулася до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її неповнолітнього сина Р., 2013 року народження, оскільки відповідачка свідомо не виконує своїх обов'язків з виховання малолітнього Р. 2013 року народження, не займається вихованням дитини, матеріально його не забезпечує, не піклується про нього, свої наміри та обіцянки бути гарною матір'ю - безпідставно не виконує. З 03.01.2019 року малолітнього Р. тимчасово влаштовано до центру соціально - психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Ізмаїльської районної державної адміністрації, перешкод у спілкуванні з дитиною матері ніхто не чинив, однак вона жодного разу, з 03 січня 2019 року по теперішній час його не відвідала.

Суд при прийнятті рішення врахував, що відповідачка офіційно не працевлаштована, періодично працює за наймом, має дуже невеликий дохід, якого не вистачає для забезпечення їй достатнього життєвого рівня, не оформлювала медичної документації та картки щеплень для дитини для влаштування сина до дитячого дошкільного закладу, та твердження представника органу опіки та піклування про те, що на пропозицію соціальної служби щодо допомоги у доставці відповідачки з дитиною до медичного закладу і організації щеплень для дитини - відповідачка не пристала, не скористалася й пропозицією щодо працевлаштування на кількох місцях, які їй були запропоновані працівниками служби у справах дітей, а також, під час проживання дитини з нею, з невідомих причин не скористалася пропозицією щодо отримання гарячих обідів, щодо яких для неї і дитини з місцевим підприємцем домовилися соцпрацівники та працівники органу опіки і піклування; не відвідує дитину у центрі реабілітації і не цікавиться нею, не цікавиться матеріальним забезпеченням дитини та можливістю повернення дитини додому.

Також суд врахував   позицію висловлену у  принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, що «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». 

Суд, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, повного та всебічного розвитку, та зважаючи на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню та утриманню дитини, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. 

З інформацією щодо повного тексту судового рішення можно ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85840149

Рішення суду ще не набрало законної сили та може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду.