flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Голова ВГСУ Віктор Татьков:

11 листопада 2013, 10:09

 Напередодні IV конференції суддів господарських судів голова Вищого господарського суду Віктор ТАТЬКОВ у ексклюзивному інтерв’ю тижневику «ЗіБ» розповів про результати роботи системи судів цієї юрисдикції за 9 місяців 2013 року, а також поділився власним баченням шляхів вдосконалення роботи судової системи та наголосив на необхідності взаємодії зі ЗМІ.

«Численні публікації в засобах масової інформації та схвальні відгуки свідчать про величезне значення узагальнень судової практики»

— Вікторе Івановичу, з моменту проведення ІІІ конференції суддів господарських судів минув майже рік. Як ви оцінюєте роботу системи судів господарської юрисдикції за цей період?

— Оцінюючи роботу системи господарських судів, можу відзначити позитивні тенденції. Зокрема, аналіз результатів роботи господарських судів за 9 місяців поточного року свідчить про збільшення основних кількісних показників, які стосуються розгляду справ місцевими господарськими судами, та про одночасне значне підвищення якості постановлених судових рішень.

Цього року розглянуто понад 160 тис. звернень суб’єктів господарювання, що майже на 18% більше, ніж за попередній аналогічний період. При цьому збільшився рівень навантаження на суддів першої та апеляційної інстанцій. Водночас зменшилася кількість як оскаржених судових рішень, так і змінених та скасованих в апеляційному та касаційному порядку.

Варто також зазначити збільшення порівняно з попереднім періодом майже на 16% сум судового збору, сплачених за розгляд справ господарськими судами.

— Чи змінився показник перегляду рішень господарських судів Верховним Судом порівняно з 2012 роком?

— Насамперед зазначу, що цього року до Вищого господарського суду надійшло на чверть менше заяв про перегляд рішень господарських судів Верховним Судом. Разом з тим, якщо торік було змінено та скасовано 0,29% від загальної кількості прийнятих постанов ВГС, то в поточному році цей показник зменшився до 0,15%.

Таким чином, з упевненістю можемо констатувати той факт, що вирішення Вищим господарським судом при касаційному перегляді судових рішень питань правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є основним, а в більшості випадків — важливим чинником забезпечення єдності практики господарських судів. Над цим і сьогодні ведеться постійна робота в апеляційній та касаційній інстанціях. Адже ми з вами добре розуміємо, що якість здійснення правосуддя оцінюється насамперед за кількістю скасованих судових актів. Основною інстанцією, яка повинна

над цим працювати, є апеляційна. Але зазначене не применшує ролі касаційної інстанції, оскільки основними завданнями, що стоять перед нами, залишаються забезпечення доступності правосуддя, скорочення фактичних строків розгляду справ, формування єдиної та однозначної судової практики. Це знаходить своє відображення в інформаційних листах та рекомендаціях пленуму ВГС.

— На вашу думку, які основні чинники впливають на якість здійснення правосуддя?

— Для забезпечення належної якості здійснення правосуддя необхідно значну увагу приділяти питанням єдності судової практики. На вищі спеціалізовані суди покладено завдання щодо забезпечення єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції. Із цією метою вищі спеціалізовані суди наділено законодавцем всіма функціями повноцінної касаційної інстанції. Саме тому забезпечення єдиної судової практики є одним з найпріоритетніших завдань для Вищого господарського суду. Зокрема, ми напрацювали низку документів, спрямованих на формування правильної й однакової судової практики. З 2010 року прийнято 27 постанов пленуму Вищого господарського суду роз’яснювального характеру, з них 8 — у поточному році.

Складні питання неоднакової практики вирішення господарських спорів знайшли відображення в оглядових та інформаційних листах, що стосуються, зокрема:

виконання господарських зобов’язань;

державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

питань приватизації;

обчислення термінів доставлення залізницею вантажів і визначення розміру штрафу за порушення цих термінів;

здійснення державного контролю за використанням і охороною земель;

представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді;

безготівкових розрахунків та переказу грошей;

валютного контролю та валютного регулювання;

застосування законодавства про рекламу, земельного законодавства та законодавства про банкрутство.

Варто також додати, що численні публікації в засобах масової інформації та схвальні відгуки свідчать про величезне практичне значення відповідних узагальнень судової практики не лише для суддів, а й для фахівців у галузі права, науковців і юристів-практиків.

«Розміщення оголошення на офіційному веб-сайті ВГС дозволить кредиторам вчасно заявляти свої грошові вимоги»

— Наскільки парламенту з прийняттям закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» удалося вдосконалити судові процедури, пов’язані з неплатоспроможністю суб’єктів господарювання?

— У новій редакції закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності 19 січня 2013 року, враховано економічну ситуацію в країні, зауваження міжнародних організацій, а також пропозиції Вищого господарського суду, які грунтуються на практиці розгляду

господарськими судами відповідних категорій справ. Також закріплено як пріоритет збереження суб’єкта господарювання, розширено компетенцію суду шляхом установлення підсудності господарському суду, який розглядає справу про банкрутство, всіх майнових спорів за участю боржника.

Варто констатувати той факт, що нововведення закону сприяють підвищенню ефективності роботи судів і здійсненню судового контролю за діями учасників справи про банкрутство. За мету ставиться збереження ліквідаційної маси.

Нині Вищий господарський суд проводить роботу щодо розроблення та впровадження шляхів реалізації положень нової редакції закону та забезпечення однакового застосування господарськими судами норм права при розгляді справ про неплатоспроможність боржника.

На виконання вимог цього закону постановою пленуму ВГС у січні поточного року затверджено Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство. Цей нормативний акт уже діє. Ним визначено порядок автоматизованого відбору кандидатури арбітражного керуючого й порядок функціонування відповідної автоматизованої системи. Документ покликаний забезпечити об’єктивний та неупереджений відбір арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство, а також доступ суддів господарських судів до необхідної їм інформації щодо арбітражного керуючого.

Більше того, завдяки новій редакції закону ми зможемо оприлюднювати відомості про справи про банкрутство шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті ВГС. Ця норма набере чинності 2014 року, і вона значно полегшить здійснення моніторингу оголошень про банкрутство зацікавленими особами (особливо за межами нашої держави), що дозволить кредиторам (у тому числі й нерезидентам України) вчасно заявляти свої грошові вимоги до боржника в разі порушення провадження у справі про його банкрутство.

«Як «театр починається з вішалки», так і в суді — перші враження відвідувачів залежать від рівня організації роботи»

— Які кроки, на вашу думку, потрібно зробити, щоб українці почали більше довіряти судам?

— Почну з того, що в суді, зокрема господарському, розглядаються судові спори між учасниками господарських відносин. Судочинство у нас здійснюється на засадах змагальності, тобто кожна зі сторін за допомогою процесуальних засобів намагається довести власну правоту. Звичайно ж, після того, як ухвалюється судове рішення, якась зі сторін процесу залишається незадоволеною ним, оскільки воно прийняте не на її користь.

Здебільшого на цьому грунті й з’являється викривлена інформація в ЗМІ, на основі якої й формується громадська думка. Замість того щоб оскаржити судове рішення в установленому процесуальним законом порядку та викласти мотиви своєї незгоди з ним, невдоволені учасники процесу нерідко влаштовують провокації та поширюють недостовірну та спотворену інформацію про суд, який ухвалив відповідне рішення.

Разом з тим показовими є дослідження щодо рівня довіри до судової влади, проведені деякими неурядовими організаціями саме серед відві­дувачів судів. Так, за наявними даними, рівень задоволеності відвідувачів судів у 2012 році зріс до 81%.

Крім того, відповідно до щорічного моніторингу стану незалежності суддів в Україні, проведеного у 2012 році Радою суддів України спільно з Центром суддівських студій, за результатами опитування відвідувачів судів, рівень незалежності, неупередженості та справедливості судового розгляду був однозначно позитивним. Приємним є й той факт, що господарські суди (як апеляційні, так і місцеві) здебільшого мають один з найкращих результатів серед судів загальної юрисдикції.

І хоча така статистика свідчить про зрушення на краще, це зовсім не означає, що потрібно зупинятися на досягнутому. Суддівська спільнота повинна зосередити свої зусилля на підвищенні рівня довіри громадськості до судів шляхом активної участі в розробленні та впровадженні національної концепції комунікацій судової влади України. Необхідно підтримувати відносини між судами й місцевими громадами з метою підвищення правової культури населення, налагодити ефективну співпрацю з громадськими організаціями та навчальними закладами з метою виховання поваги до судової влади.

До того ж питання доступу до правосуддя тісно переплітається з іншим украй важливим сьогодні питанням — про формування позитивного іміджу судів у суспільстві. На цьому неодноразово наголошував і глава держави, який доручив органам влади вживати заходів, спрямованих на покращення доступу до правосуддя, гарантування права на судовий захист і сприяння впровадженню міжнародних стандартів у цій сфері.

— На ваш погляд як керівника, від чого залежить ефективність роботи судової системи, зокрема господарських судів?

— Останні 3 роки судово-правової реформи стали надзвичайно важливими та прогресивними для розвитку вітчизняної судової системи. Прийняті за цей час нормативно-правові акти у сфері судочинства, безперечно, сприяли підвищенню ефективності функціонування системи судових органів, удосконаленню правових засад організації роботи судової влади та підвищенню рівня здійснення правосуддя в цілому.

Зокрема, з прийняттям закону «Про судоустрій і статус суддів» серед іншого запроваджено автоматизовану систему документообігу суду. Вона забезпечує об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів спеціалізації, черговості, рівної кількості справ для кожного судді, вірогідності. Також система:

ураховує завантаженість кожного судді;

бере до уваги вимоги процесуального закону;

надає фізичним та юридичним особам інформацію про стан розгляду справ, у яких вони є учасниками процесу;

забезпечує централізоване зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів;

здійснює підготовку статистичних даних тощо.

Безперечно, на ефективність роботи судів впливає й належна організація їх роботи. Як «театр починається з вішалки», так перші враження відвіду­вачів залежать насамперед від рівня організації роботи суду.

Вищий господарський суд проводить активну роботу в даному напрямку. Так, у квітні цього року в Харківському апеляційному господарському суді ми провели науково-практичну конференцію на тему «Організація роботи та адміністрування в господарських судах України». Було порушено актуальні питання за такими напрямами, як доступ до правосуддя, організаційні аспекти адміністрування господарських судів, правовий статус судді господарського суду. У конференції взяли участь представники Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, учені, які опікуються питаннями організації роботи й адміністрування в судах, голови, заступники голів, очільники апарату, керівники кадрових служб усіх господарських судів.

Потрібно приділяти увагу й висвітленню діяльності господарських судів та підтриманню зв’язків із засобами масової інформації. Актуальним на сьогодні залишається також питання впровадження в господарських судах інноваційних технологій, наприклад програми «Електронний суд», а також відеоконференцзв’язку, що дозволяє прискорити розгляд справ.

Запорукою здійснення правосуддя на належному рівні є підготовка висококваліфікованих кадрів для судової системи. Цю функцію в державі покладено на Національну школу суддів, з якою Вищий господарський суд налагодив постійну співпрацю.

Окремо зазначу, що професійне навчання суддівських кадрів і періодична перепідготовка суддів — дуже важливі завдання. Господарським судам необхідно займати активну позицію в цьому напрямку.

Переконаний, що спільними зусиллями та конкретними діями, спрямованими на підвищення відповідальності за результати роботи, ми забезпечимо високий рівень здійснення судочинства на засадах верховенства права, право на справедливий суд і захист прав та інтересів суб’єктів господарювання, гарантованих Конституцією та міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою.