Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення щодо розгляду цивільних справ Болградським районним судом Одеської області у спрощеному провадженні
В ході проведення узагальнення встановлено, що, оскільки цивільним процесуальним кодексом України в новій редакції від 03 жовтня 2017 року, який набрав законної сили 15 грудня 2017 року, введено нову категорію справ у цивільному провадженні, а саме, категорію справ, що підлягають розгляду у спрощеному провадженні, розгляд цих справ здійснюється Болградським районним судом Одеської області за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом, – в порядку загального провадження з особливостями, визначеними Главою 10 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України, яким запроваджено нові інститути та поняття цивільного процесуального права: малозначні спори, малозначні справи, справи незначної складності. Усі ці поняття стосуються нової форми судового процесу — спрощеного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 19 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного), та окремого провадження.
Спрощене провадження, таким чином, є окремим видом позовного провадження. В той же час треба визнати, що спрощене провадження має похідний характер від загального позовного провадження, оскільки ч.1ст.279 ЦПК України визначено, що: «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі» (глава Х розділу ІІІ ЦПК). Метою спрощеного провадження є, відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, - розгляд малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Так, відповідно до ст.275 ЦПК, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки значення справи для сторін не залежить від його ціни або складності розгляду, тому сторони, особливо ті, які вважають, що рішенням суду можуть бути не захищені їхні права через відмову в задоволенні їх вимог у зв’язку зі швидким розглядом справи, навряд чи бажають ділення спрощеного розгляду справи на значні та малозначні, і, тим більше, віднесення їхньої справи до категорії малозначних справ. Адже для кожної людини вирішення судом проблем і питань, що її стосуються – значні.
Однак, з набранням чинності новою редакцією ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного провадження підлягає застосуванню в разі відсутності емоційного, значного спору, де вимоги позову є зрозумілими, невеликими і визнаються (чи припускається, що будуть визнані) відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, та справи, що виникають з трудових відносин. Дані справи розглядаються в порядку спрощеного провадження в імперативному порядку.
Судді, при вирішенні питання щодо віднесення справи, яка може бути розглянути в порядку спрощеного провадження (справи незначної складності), враховують як вимоги Закону, так і думку сторін.
Так, відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК, виділяється 8 критеріїв віднесення справи до малозначних: 1) ціна позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорія та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, справи: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
При цьому у порядку спрощеного провадження розглядаються справи, визначені як такі правовою категорією, а не такі, що розглядається з точки зору значення справи для сторін чи суду.
Частиною 3 ст.274 ЦПК України суду надано дискреційні повноваження для того, щоб вирішити, чи розглядати справу в порядку спрощеного провадження. Дискреційність повноважень суду викладена у Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R(80)2, яка прийнята Комітетом міністрів 11 березня 1980 року, відповідно до якої дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, тому не можна допустити, щоб використання дискреційних повноважень при застосуванні цих норм призводило до порушення законних прав та інтересів осіб, які звернулися до суду.
Вирішуючи питання, чи підлягає справа розгляду у порядку спрощеного провадження, кожним суддею Болградського районного суду Одеської області у кожному конкретному випадку вирішується це питання відповідно до принципу верховенства права з врахуванням думки сторін, зокрема, наявність заяви позивача щодо відкриття провадження у порядку спрощеного провадження згідно вимоги ст.184ч.2 ЦПК, хоча й ця норма є дискреційною для судді, оскільки вона зазначає, що позивач має право заявити клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, тобто, наявність такого клопотання не є обов’язковою, особливо у випадках заперечення проти цього іншої сторони.
І лише у випадках, якщо відповідач не з’являється до суду і не заперечує письмово проти спрощеного розгляду справи, вона розглядається у спрощеному порядку з дотриманням вимог ЦПК щодо заборони розгляду у такому порядку певних категорій справ.
Нова процедура спрощеного провадження, зокрема й щодо розгляду малозначних спорів, потребує формування досвіду забезпечення вирішення завдань цивільного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ за новими правилами.
Формування нової практики напрацьовується досвідом розгляду справ за новими законодавчими правовими нормами.
Так, у період з 15.12.2017 року до 01.08.2018 року в провадженні Болградського районного суду Одеської області перебувало 644 справ цивільного судочинства з них розглянуто 430 справ.
Зі справ, що перебували в провадженні суду, 609 справ було позовного провадження, з них розглянуто 393 справи, з яких справ, що розглядалися в порядку спрощеного позовного провадження – 81, розглянуто з них – 59 справ; одна справа, що наразі ще нерозглянута – з категорії справ трудових правовідносин.
Справи, про спрощену процедуру розгляду яких заявлено позивачем, перебувало в провадженні 82 справи, з них розглянуто 59 справ, усі вони були категорії позовного провадження.
Ухвал про перехід розгляду справи зі спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, Болградським районним судом Одеської області за вказаний період не постановлювалось.
Оскільки розгляд справ у порядку спрощеного провадження є новелою в Українському законодавстві, з огляду на невеликий досвід судом застосування цієї процедури, а також на вимоги нового законодавства, які перебувають ще в порядку опрацювання та, враховуючи малообізнаність населення і кваліфікованих юристів, що здійснюють правову допомогу позивачам при зверненні до суду, є певні складнощі у відкритті провадження майже в кожній справі через недотримання вимог нового законодавства щодо надання суду відомостей і доказів у заві (позові) та додатках, що на даному етапі не дає з впевненістю стверджувати щодо економії часу при розгляді даної категорії справ, оскільки питома вага справ, де судом постановлено ухвалу про залишення позову (заяви) без руху, а усунення недоліків потребує певного часу.
_03_03.png)
