Як не стати корупціонером

Упродовж квітня — травня цього року Верховна Рада прийняла пакет антикорупційних законів. Ними приведено у відповідність до міжнародних стандартів превентивні антикорупційні механізми та процедуру конфіскації, а також запроваджено відповідальність юридичних осіб за скоєні в їхніх інтересах або від їхнього імені корупційні злочини. Щоб єдине правозастосування новел формувалося від самого початку, департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Міністерства юстиції здійснив детальний аналіз цих положень.

Новели правового регулювання

Ідеться про закони:

§ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18.04.2013 (набрав чинності 18.05.2013);

§ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» від 14.05.2013 (набрав чинності 9.06.2013);

§ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 18.04.2013 (набирає чинності з 15.12.2013);

§ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)» від 23.05.2013 (набирає чинності з 1.09.2014).

З підписанням Президентом 18 червня останнього з перелічених законів, по суті, завершився черговий етап реформування системи запобігання та протидії корупції. Вказані акти законодавства спрямовані на виконання значної частини рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції та експертів, які вивчили стан справ з упровадженням Конвенції ООН проти корупції.

З часу ухвалення закону «Про засади запобігання і протидії корупції» масштабні та системні зміни до нього внесено вперше, що зумовлює необхідність детального їх аналізу задля формування єдиного правозастосування.

Так, найважливіші зміни стосуються:

Ÿ уточнення понятійного апарату (ст.1);

Ÿ зміни кола суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення (ст.4);

Ÿ скорочення переліку спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції (ст.5);

Ÿ конкретизації антикорупційних обмежень (стст.6—10);

Ÿ удосконалення механізму проведення спеціальної перевірки (ст.11);

Ÿ поліпшення системи фінансового контролю (ст.12, додаток до закону);

Ÿ зміни системи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст.14);

Ÿ запровадження антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, розмежування повноважень щодо проведення антикорупційної експертизи проектів НПА (ст.15);

Ÿ розширення гарантій захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції (ст.20);

Ÿ уніфікації положень про звільнення осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення (ст.22).

Уточнення понятійного апарату

Згідно з внесеними змінами конкретизовано визначення окремих понять. Зокрема, більш чітко та повно визначено коло близьких осіб громадянина. До них належать дві підгрупи:

Ÿ чоловік, дружина, батько, мати, віт­чим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням;

Ÿ особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч.1 ст.4 закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Також приведено у відповідність до стандартів Ради Європи визначення поняття «конфлікт інтересів», наявність якого, як відомо, є поширеною передумовою вчинення корупційних правопорушень. Згідно з новою редакцією закону «конфлікт інтересів — суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень». Такий підхід узгоджується з правилами щодо конфлікту інтересів, передбаченими ст.13 Модельного кодексу поведінки державних службовців, що є додатком до рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R(2000)10 від 11.05.2000.

У відповідність до Сімейного кодексу приведено визначення терміна «члени сім’ї». Зокрема, особи, які перебувають у шлюбі, відтепер належать до членів сім’ї незалежно від спільного проживання, побуту, наявності взаємних прав та обов’язків. У той же час перелік осіб, які належать до членів сім’ї за сукупності вказаних ознак, уточнено шляхом віднесення до них батьків та повнолітніх дітей.

З метою спрощення конструкцій окремих норм закону його також доповнено двома визначеннями термінів загального характеру. Так до «суб’єктів декларування» віднесено осіб, зазначених в п.1, пп.«а» п.2 ч.1 ст.4 цього акта, «які зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру». Під «уповноваженими підрозділами» розуміються «уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції, які утворюються (визначаються) в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, їх апаратах, органах місцевого самоврядування та юридичних особах публічного права за рішенням керівника органу або юридичної особи публічного права в порядку, визначеному законодавством».

Конкретизація антикорупційних обмежень

З одного боку, із числа вказаних суб’єктів виключено військовослужбовців строкової служби та осіб рядового складу органів та підрозділів цивільного захисту. Це зроблено з огляду на відсутність у зазначених осіб повноважень, обтяжених корупційним ризиком, та недоцільність через це покладення на них низки встановлених законодавством обмежень та обов’язків, пов’язаних із запобіганням корупційним проявам. З другого боку, до вказаних суб’єктів віднесено посадових осіб усіх без винятку юридичних осіб публічного права, незалежно від джерел оплати їх праці, що спричинено високими корупційними ризиками в державних чи комунальних підприємствах, на яких заробітна плата виплачується за рахунок власних коштів.

Згідно з унесеними змінами особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не дозволяється зайнятися викладацькою, науковою та творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою зі спорту на постійній основі. Обмеження щодо участі цих осіб у роботі підприємств або організацій, які мають на меті одержання прибутку, приведено у відповідність до рішення Конституційного Суду від 13.03.2012 №6-рп/2012, відповідно до якого посадовим особам дозволяється брати участь в загальних зборах товариства. Тож обмеження поширюється лише на входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради відповідних підприємств або організацій.

Перелік суб’єктів, з якими особам, котрі припинили виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється протягом року після цього укладати трудові договори та вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності, доповнено фізичними особами — підприємцями, щодо яких людина протягом останнього року перебування на службі приймала певні управлінські рішення тощо.

Також установлено, що обмеження стосовно спільної роботи близьких осіб не поширюється на людей, які працюють у сфері соціального захисту. При цьому передбачено, що всі встановлені винятки не стосуються осіб, які працюють у державних органах, органах влади АРК та місцевого самоврядування.

Спеціальна перевірка й фінансовий контроль

На законодавчому рівні закріплено правило, згідно з яким спеціальна перевірка не проводиться щодо осіб, які призначаються за переведенням. Також передбачено спрощений механізм отримання інформації про результати спеціальної перевірки в разі, якщо остання проводилась стосовно особи. Це дозволить мати додаткову інформацію про кандидата, запобігаючи виникненню конфлікту інтересів у випадку його призначення (обрання).

З метою недопущення формальних відмов особам у прийнятті на службу у зв’язку з технічними помилками в поданій декларації чи автобіографії передбачено право претендента на службу надати пояснення щодо виявлених розбіжностей у декларації та автобіографії або виправити такі розбіжності. Водночас підставами для відмови в прийнятті на службу за результатами перевірки є виявлена невідповідність кандидата на посаду встановленим законодавством вимогам, а також установлення з урахуванням одержаних пояснень факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей.

Запроваджено перевірку декларацій про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру. Вона здійснюватиметься вповноваженими підрозділами з питань запобігання корупції відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування і складатиметься із трьох видів:

Ÿ перевірки своєчасності подання декларації;

Ÿ перевірки на наявність конфлікту інтересів;

Ÿ логічного та арифметичного контролю зазначених у деклараціях відомостей.

Порядок здійснення останнього виду перевірки має бути визначений Мінфіном спільно з Мін’юстом.

У рамках проведення перевірки суб’єкти декларування наділятимуться правом давати пояснення та виправляти декларацію в межах визначеного строку, а представники вповноважених підрозділів — здійснювати запит інформації щодо зазначених у декларації відомостей у підприємств, установ та організацій, які будуть зобов’язані таку інформацію надати. Положення щодо проведення перевірки декларацій наберуть чинності з 1.01.2014.

Поряд із запровадженням перевірки декларацій встановлено обов’язок подавати їх не тільки при прийнятті на службу та під час її проходження, а й при припиненні (за період, не охоплений раніше поданими деклараціями) та впродовж року після цього. Крім того, розширено перелік осіб, декларації яких підлягають оприлюдненню, а також встановлено альтернатий спосіб оприлюднення: на офіційних веб-сайтах або в офіційних друкованих виданнях відповідних органів. При цьому оприлюднення на веб-сайтах здійснюється на строк не менш ніж рік.

Відтепер обов’язок інформувати органи Міндоходів про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента покладається не лише на службовців, а й на членів їхніх сімей. Одночасно деталізовано форму декларації, що дасть можливість виявляти за результатами її вивчення конфлікт інтересів, а суму разової витрати, що підлягає декларуванню, зменшено зі 150 тис. до 80 тис. грн. Остання зміна також набере чинності з 1.01.2014, а тому декларування витрат за поточний рік здійснюватиметься, виходячи із суми 150 тис.

У цілому оновлена система декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свого майнового стану, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру повинна дозволити більш ефективно використовувати цей механізм із метою запобігання корупційним проявам у діяльності вказаних осіб.

Урегулювання конфлікту інтересів

До останнього часу виникало багато спірних ситуацій щодо того, в якій формі має здійснюватися повідомлення безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. Відповідно до внесених змін таке повідомлення має здійснюватися письмово.

Крім того, впроваджується додатковий інструмент запобігання конфлікту інтересів, який полягає в обов’язковому переданні в управління належних особі корпоративних прав або підприємств упродовж 10 днів з моменту її призначення (обрання) на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому таке передання не може здійснюватися на користь членів сім’ї відповідної посадової особи.

Також із метою забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства щодо обов’язкового врегулювання конфлікту інтересів запроваджується відповідний контроль, який провадитиме:

Ÿ у законодавчій гілці влади — визначеним ВР комітетом;

Ÿ у виконавчій владі та органах місцевого самоврядування — згаданими уповноваженими підрозділами;

Ÿ у судовій владі — Радою суддів.

Методичне забезпечення діяльності уповноважених підрозділів з питань запобігання конфлікту інтересів, його виявлення та врегулювання в діяльності держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері держслужби. Ним наразі є Національне агентство з питань державної служби.

Ці положення, крім визначення форми повідомлення про конфлікт інтересів, наберуть чинності з 1.01.2014.

Змінами до закону запроваджено антикорупційну експертизу нормативно-правових актів. Передбачено, що вона здійснюється щодо законів, актів Президента та Кабміну згідно зі щорічним планом, який затверджується Мін’юстом, у таких сферах:

Ÿ права та свободи людини і громадянина;

Ÿ повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

Ÿ надання адміністративних послуг;

Ÿ розподіл та витрачання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

Ÿ конкурсні (тендерні) процедури.

Антикорупційна експертиза актів, які підлягають державній реєстрації, здійснюється під час останньої.

Також передбачено можливість проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів.

Удосконалено й положення щодо антикорупційної експертизи проектів НПА. Зокрема, розмежовано повноваження щодо її проведення. Мін’юст, як і раніше, відповідатиме за проведення експертизи щодо законопроектів та проектів актів Президента, Кабміну, а профільний комітет парламенту — щодо проектів, внесених на розгляд ВР народними депутатами.

Розширення гарантій захисту

Передбачено більш широкі порівняно з наявними до цього в законодавстві гарантії захисту осіб, які повідомили про порушення вимог закону іншою особою. Вказані гарантії полягають у забороні звільнення чи примусу до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначених осіб чи застосування до них з боку керівника або роботодавця інших негативних заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв’язку з таким їх повідомленням.

Відповідно до передбаченого законом уніфікованого підходу звільнення у зв’язку з притягненням особи до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення настає тільки у випадку, якщо останнє пов’язане з недотриманням обмежень закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Тож звільнення не має застосовуватись у випадках притягнення до відповідальності за дрібні корупційні правопорушення (наприклад несвоєчасне подання декларації, неповідомлення про конфлікт інтересів).

© Закон і Бізнес