Директор департаменту правосуддя Ради Європи Ганна Юнкер: Законодавчий прогрес України останніми роками не може не вражати

«Законодавчий прогрес України останніми роками не може не вражати»

Керівник департаменту правосуддя та правової співпраці генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи Ганна Юнкер приїхала до України спеціально для презентації нового проекту РЄ під красномовною назвою «Посилення незалежності, ефективності і професіоналізму судової влади». Під час конференції, присвяченої відкриттю проекту, кореспондентові «ЗіБ» по секрету розповіли, що візит високої гості спричинив невеликий переполох у місцевому офісі: мовляв, пані Юнкер в ієрархії РЄ — вельми високопоставлений чиновник. Тим часом у Києві її візит залишився майже непоміченим. Проте «ЗіБ» удалося задати Г.Юнкер кілька запитань і з’ясувати, як в РЄ оцінюють реформаторські зусилля України.

— Ви запускаєте в Україні черговий проект, цього разу спрямований на допомогу в реформуванні судової влади. Що він собою являє та чого ви від нього чекаєте?

— Наш проект триватиме до кінця 2014 року, і ми сподіваємося до цього часу побачити істотний прогрес. Проект спрямований на підвищення ефективності менеджменту в судовій системі й повинен вирішити певні правові проблеми, наприклад питання дисциплінарної відповідальності суддів.

Проект складається з кількох компонентів. Один з них передбачає посилення суддівського самоврядування, ще один — підвищення рівня професіоналізму суддів. Ми сподіваємося, що в рамках цієї програми діяльність органів суддівського самоврядування стане прозорішою, оновляться навчальні методики, система підготовки суддів на різних стадіях, у результаті правосуддя здійснюватиметься ефективніше. Крім того, наш проект повинен сприяти підвищенню рівня підзвітності судової влади, щоб призначення суддів проходило відповідно до європейських стандартів, а норми професійної етики були вдосконалені.

Також буде приділено увагу вивченню рішень Європейського суду з прав людини. Судді повинні навчитися застосовувати практику ЄСПЛ у своїй повсякденній роботі. Відповідні зміни мають зачепити й порядок здійснення судочинства.

У рамках програми проводитимуться професійні тренінги для суддів. І ми сподіваємося: після завершення проекту будуть установлені нові правила щодо дисциплінарної відповідальності. Хочеться сподіватися, що між тренінгами й доступом до професії судді буде взаємозв’язок. Ми знаємо: якщо суддя добре підготовлений, то високою є ймовірність того, що він матиме незалежну думку та професійно виконуватиме свої обов’язки.

Попереду — ще багато роботи, наприклад, сьогодні має бути складений детальний календарний план на 6 місяців.

— Якщо говорити в цілому, українська правова система зараз переживає зміни. Не так давно були прийняті новий КПК, закон «Про безоплатну правову допомогу», в недалекому майбутньому планується ухвалити закон про прокуратуру. Як ви оцінюєте ці зміни, наскільки вони відповідають вимогам Ради Європи?

— Звичайно, не я особисто оцінюю ці зміни. У Раді Європи є спеціальні органи, відповідальні за таку оцінку. Проте ми можемо сказати, що зміни, які переживає Україна, дійсно тішать, помітний істотний прогрес у законодавчому розвитку країни. Ухвалення закону «Про судоустрій і статус суддів», нового КПК — це важливі кроки на шляху реформ, які відбуваються у вашій країні.

Якщо говорити про КПК, то дуже важливі його імплементація, застосування. Знаєте, завжди існує ризик, що закон неправильно застосовуватиметься, неправильно інтерпретуватиметься. Це стосується будь-якого акта. Тому навіть після ухвалення закону залишається ще дуже багато роботи. Адже треба бути впевненими, що всі органи й інституції, відповідальні за його застосування, знають, як діяти правильно. І це те, в чому Рада Європи може допомогти.

Утім, повторюся, законодавчий прогрес України останніми роками дійсно не може не вражати.

— Ви вже мали можливість поспілкуватися з українськими чиновниками. Чи не виникло у вас відчуття, що при ім­плементації законів можуть виникнути труднощі, пов’язані з пострадянською ментальністю головних учасників процесу, що вони, можливо, не завжди готові прийняти радикальні зміни?

— У моїй країні часто говорять, що змінам не завжди раді. Адже будь-які перетворення означають зміни для багатьох людей, які звикли до певного стану речей, певних ролей, які вони виконують і які можуть втратити. Але це нормально, це відбувається при будь-якій реформі. Будуть, без сумніву, такі сфери, де зміни принесуть деякий дискомфорт, тому що повноваження деяких людей або інституцій будуть змінені або зменшені. Але ці реформи необхідні, тому що вони відповідають європейським конвенціям. І нагадаю, що Україна є частиною цього процесу, адже вона — член РЄ майже 20 років і підписала всі конвенції РЄ, так що в неї є певні зобов’язання стосовно цього.

— Ви сказали, що прогрес України за останні роки не може не вражати. Чи означає це, що в попередні роки ніякого руху вперед не було?

— Насправді цей процес продов­жується останні 10 років, але, дійсно, можу сказати, що серйозні зрушення в цьому напрямі почались у 2010 році — саме тоді стали активно проводитися всі необхідні реформи.

— До речі, вважається, що одна з головних вимог, які потрібно виконати для підписання угоди про асоціацію з ЄС, запланованого на кінець цього року — зміна нашої правової системи відповідно до європейських стандартів...

— Я не можу коментувати нічого, що стосується Європейського Союзу, тому що це — інша організація. Але знаю: коли ЄС розглядає питання готовності підписання угоди про асоціацію, він оцінює розвиток, прогрес співпраці з Радою Європи. А РЄ вважає ці зміни дуже важливими, тому що Україна — член нашої організації. Ми хочемо, щоб Україна змінювалася, судова система стала прогресивнішою, щоб права звичайних українців були захищені, щоб люди, звертаючись до суду, отримували рішення високої якості й отримували їх швидко, щоб судам довіряли, щоб їх робота була організована ефективно й суди мали для цього досить часу, грошей, працівників. РЄ дуже хоче, щоб судова система України стала сильною й ефективною.

Однак я б хотіла підкреслити: ці два процеси — реформи та членство в ЄС — взаємопов’язані. Коли мова йде про реформування правової, судової систем —
політика ЄС і політика Ради Європи ідентичні. Представники РЄ та ЄС проводять регулярні зустрічі, на яких обговорюють ці питання.


© Закон і Бізнес