Верховний Суд України висловив правову позицію щодо визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та витребування цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння

 ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України про те, заправилами якого судочинства повинні розглядатися спорипро визнання незаконним рішення органу державної влади абооргану місцевого самоврядування щодо земельної ділянки тавитребування цієї земельної ділянки з чужого незаконноговолодіння  

Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат уцивільних, адміністративних та господарських справах 16 грудня 2015року розглянув справу №6-2510цс15, предметом якої був спір провизнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодоземельної ділянки та витребування цієї земельної ділянки з чужогонезаконного володіння.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовийвисновок, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядуванняу сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта,вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такогорішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного абогосподарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення уфізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадкувимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосібзахисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦКУкраїни та повинна пред’являтися до суду для розгляду в порядкуцивільного або господарського судочинства.

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України пропідстави для витребування в добросовісного набувача майна,яке вибуло з володіння держави в незаконний спосіб  

Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат уцивільних, адміністративних та господарських справах 16 грудня 2015року розглянув справу №6-2510цс15, предметом якої був спір провизнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодоземельної ділянки та витребування цієї земельної ділянки з чужогонезаконного володіння.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив такийправовий висновок. Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод слідоцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в правоособи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першогопротоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно«суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право намирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.  

Критерій законності означає, що втручання держави у правовласності особи повинно здійснюватися на підставі закону – нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чіткимта передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщовоно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного»інтересу.

Принцип «пропорційності» передбачає дотримання справедливоїрівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов’язаними звтручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає відвтручання.

З повним текстом постанови Верховного Суду України у цій справі можна ознайомитися у розділі «Правові позиції  або на офіційному веб-сайті Верховного Суду України (http://www.scourt.gov.ua).