Представники ВРЮ взяли участь у обговоренні європейських стандартів щодо оцінки роботи суддів

 24 жовтня 2014 року Консультативна рада європейських суддів ухвалила висновок № 17 «Про оцінювання роботи судів, якості правосуддя та повагу до незалежної судової влади», який сьогодні було винесено на обговорення суддів та представників експертних організацій. Захід відбувся за підтримки Проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні». Документ насамперед стосується  стандартів, критеріїв, методів, процедур та наслідків оцінки професійної діяльності  суддів та їхньої компетентності.

Участь у дискусії взяли: директор департаменту правосуддя та юридичної співпраці Ради Європи Юнкер Ханне, секретар Консультативної ради європейських суддів та Консультативної ради європейських прокурорів Арташес Мелікян, координатор проектів Шведського агентства міжнародного розвитку Ольга Сандакова, менеджер Проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» Андрій Кавакін, голова апеляційного суду Запорізької області, член КРЕС Віктор Городовенко, секретар Ради суддів України Анатолій Марцинкевич, суддя Верховного Суду України Марина Кліменко, член Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, суддя Верховного Суду України у відставці Станіслав Щотка, заступник Голови Державної судової адміністрації, керівник секретаріату ВРЮ Ольга Булка, а також інші судді, науковці, представники державних органів, громадських та експертних організацій.

Презентуючи висновок, секретар Консультативної ради європейських суддів Арташес Мелікян, зокрема, відзначив, що КРЕС є єдиним органом міжнародного рівня, що складається із діючих суддів і має на меті створення належних умов для підвищення статусу суддів та ефективного виконання ними своїх функцій. Арташес Мелікян нагадав, що й перший висновок КРЕС, яка почала діяти у 2000 році, стосувався  питання незалежності та незмінності суддів. «Питання незалежності судової влади проходить через усі документи КРЕС, – сказав Арташес Мелікян. – Без незалежності суддів неможливо забезпечити об’єктивність та неупередженість судового розслідування, а незмінність суддів є умовою незалежності». За роки роботи КРЕС ухвалила 17 висновків із нагальних питань діяльності судів, а саме  про роль вищих рад юстиції в системі судової влади, про якість судових рішень, про стосунки судів та адвокатів, судів та прокурорів, про спеціалізацію суддів та ін. Після ухвалення Комітет Міністрів Ради Європи рекомендує їх до виконання країнам-членам. «Ці висновки цитуються в судових рішеннях і є настільною книгою для практикуючих суддів», – відзначив секретар КРЕС.

За словами Арташеса Мелікяна, у ході попереднього опитування країн-членів Ради Європи щодо особливостей національного законодавства було з’ясовано, що законодавство більшості (24) країн містить формальні процедури оцінки суддів, що, на їх думку, забезпечує якість та ефективність роботи, а через суспільну довіру  гарантує незалежність. Результатом такої оцінки у деяких країнах є складання рейтингу суддів, занесення цих даних до особових справ, вони впливають на просування судді по кар’єрних сходах тощо. Утім у деяких країнах опитування проводиться неформально, у вигляді дискусії, співбесіди  з колегами і, на їх думку, формальність оцінки шкодить незалежному статусу суддів. «Опитування показало, наскільки різняться підходи до оцінки суддів у різних країнах, завданням КРЕС було напрацювати рекомендації, прийнятні для усіх», – відзначив Арташес Мелікян, зауваживши, що незалежність суду і якість його роботи є наріжними каменями функціонування будь-якої системи судочинства. Саме тому, один із головних постулатів висновку такий: оцінка роботи індивідуальних суддів повинна забезпечувати якість, не шкодити їй.

За словами члена КРЕС від України, судді апеляційного суду Запорізької області Віктора Городовенка, наша країна першою розпочала обговорення цього висновку КРЕС. Він також розповів, що законодавство різних країн передбачає різну періодичність проведення такого оцінювання. Так, у Грузії оцінка суддів здійснюється раз на 6 місяців, у Естонії та Швеції – 1 раз на рік, у Фінляндії – раз на 2 роки, в Албанії, Румунії – раз на три роки, у Польщі, Італії – раз на 4 роки, в Німеччині – раз на 5 років, в Угорщині - раз на 8 років. За його словами, загалом у світі є декілька моделей оцінювання суддів. Одна з них – дискусійна, коли суддя представляє свою роботу та пропозиції з покращання на обговорення колег (Бельгія, Франція, Монако, Румунія, Швейцарія). В Албанії, Естонії, Італії, Македонії, Словаччині, Італії, Туреччині – це питання належить до компетенції рад суддів. У Німеччині, Угорщині, Нідерландах – це повноваження голови суду, і дані заносяться до особових справ.

Таким чином, за результатами тривалого вивчення та обговорення цього питання КРЕС рекомендує державам-членам Ради Європи запроваджувати процедури оцінки діяльності індивідуального судді, при цьому форми такої оцінки (формальні, при якій усі процедури будуть регламентовані чи неформальні) держави мають обрати самостійно за умови, що форма проведення такого опитування має відповідати двом вимогам: відправленню правосуддя на найвищому рівні та наявності належної відповідальності у демократичному суспільстві. Метою оцінки діяльності суддів має бути покращання якості роботи суддів, а як наслідок – і судової системи країни. КРЕС також наголошує, що оцінювання суддів повинно ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, які мають складатися із якісних показників, хоча можуть включати і кількісні, але не може ґрунтуватися лише на кількісних показниках. «У деяких країнах є випадки, коли кількісний показник скасованих рішень судді в апеляційній інстанції розглядається як ознака корупційного правопорушення з боку судді, впливає на кар’єру судді чи на рівень його винагороди – КРЕС проти такого оцінювання  роботи судді, адже у такому разі винесення справедливого рішення замінюється страхом, гонитвою за показниками чи продуктивністю, що не є синонімом якості правосуддя», – наголосив Арташес Мелікян.

У висновку КРЕС також наголошується, що таке оцінювання  має проводитися окремо від дисциплінарних процедур і лише у випадку серйозного порушення дисциплінарних правил чи кримінального законодавства може спричинити звільнення судді з посади. КРЕС також вважає, що громадськість повинна знати про процедури та принципи такого оцінювання, однак результати індивідуальних оцінок судді мають залишатися конфіденційними, аби вони не призвели до переслідування суддів та втрати ними своєї незалежності.

На думку секретаря КРЕС, оцінювати суддів мають судді, можливо, через ради юстиції чи подібні органи, що відповідають  за розробку стандартів судочинства, дисциплінарні санкції тощо. Крім того, КРЕС заохочує країни до впровадження неформальної оцінки суддів, утім, наголошує, що у випадку застосування формальної оцінки, усі процедури повинні бути регламентовані у законодавстві. А неформальна оцінка може існувати як допоміжна форма суддям для отримання ними відгуків про свою роботу, порад від колег,  виявлення потреб в навчанні. КРЕС нагадує, що оцінка суддів не є контролем за діяльністю суддів, а лише механізмом для підвищення якості їх роботи та правосуддя.

Як вважає В. Городовенко, висновок КРЕС також пояснює, яким чином співвідносяться питання незалежності суддів і підзвітності перед громадянами.

Учасники дискусії обмінялися думками з приводу можливостей та механізмів застосування вказаного висновку в Україні, співвідношення рекомендацій КРЕС з вимогою проведення в країні переатестації всіх суддів, стосовно об’єктивних критеріїв оцінювання суддів, впливу виборності суддів на рівень довіри до судової влади в країні, оцінки суддів суддями та громадянами тощо.

За словами менеджера Проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» Андрія Кавакіна, до кінця року всі висновки КРЕС будуть оприлюднені українською мовою. Експерти висловили сподівання, що висновки КРЕС враховуватимуться під час розробки змін до чинного законодавства щодо реформування судової влади в Україні.

«Висновки КРЕС є надзвичайно важливими для національних законодавств як інструмент адміністрування юстицією, як настанови для суддів, їх підготовки з етики, якості прийняття рішень тощо, – підсумувала дискусію директор департаменту правосуддя та юридичної співпраці Ради Європи Ханне Юнкер. –  Незалежно від того, як Україна визначиться щодо оцінки суддів, важливо, щоб професійність суду залишалася в центрі уваги». Ханне Юнкер також подякувала Україні за готовність упроваджувати європейські стандарти судочинства за досить складних політичних умов.

Відділ взаємодії зі ЗМІ