Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Блог члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського для «Юридичної практики».
Нещодавно оприлюднені Результати соціологічного дослідження «Ставлення громадян України до судової системи», проведеного Центром Разумкова, засвідчили, що на рівень довіри до судів впливає рівень довіри до інституцій державної влади загалом.
Також цей рівень залежить від того, з яких джерел громадяни отримують інформацію про роботу судів. На цьому акцентувала увагу член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест у блозі для Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».
Світлана Шелест наголосила, що серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування із судами, переважає довіра до системи правосуддя: баланс довіри до судів у цілому є позитивним, тобто число опитаних, які довіряють судам (48,0%), було вищим, ніж число тих, хто не довіряє (41,6%). Ще вищою є довіра громадян, які контактували із судами, до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 54,4%, недовіру – 34,9%. Член ВРП акцентувала увагу на тому, що, за результатами дослідження, більшість тих, хто звертався до суду і має власний нещодавній досвід участі у судовому процесі, довіряють судам і вважають їхні рішення законними і справедливими. У 2020 році вперше частка тих, хто вважає, що рішення були законними і справедливими, перевищила частку тих, хто думає інакше.
На офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя оновлено інформацію на температурній мапі, яка містить дані стосовно кількості суддів, притягнутих до дисциплінарної відповідальності, в усіх регіонах України.
Згідно з нею Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя у 2020 році ухвалено 129 рішень щодо притягнення 141 судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до суддів дисциплінарних стягнень у виді:
Протягом 2020 року, йдеться у листі, до Вищої ради правосуддя надходили численні звернення місцевих та апеляційних судів різних регіонів України про їх неналежне фінансування. У них повідомлялось про нестачу коштів як на оплату праці працівників апаратів судів, так і на інші видатки для здійснення правосуддя – надсилання поштових відправлень, придбання паперу, утримання приміщень, оргтехніки, інформаційних систем, винагороду присяжним тощо. Ця ситуація склалась внаслідок того, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» потреба у фінансуванні за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» була задоволена лише на 50,2%.
Результати дослідження «Ставлення громадян України до судової системи», проведеного Центром Разумкова, спростовують низку міфів, які нав’язуються суспільству. Зокрема, про тотальну недовіру до судів, про те, що абсолютно всі судді є залежними, що переважна більшість громадян вважає за необхідне залучати міжнародних експертів для призначення всіх суддів в Україні, а представників громадського сектору – до проведення кваліфікаційного оцінювання та конкурсних процедур щодо суддів. Про це йдеться у блозі члена Вищої ради правосуддя Світлани Шелест для Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».
Вища рада правосуддя вирішила відрядити суддів для здійснення правосуддя до Подільського районного суду міста Києва шляхом тимчасового переведення.
У зв’язку з надмірним рівнем судового навантаження та з метою забезпечення належних умов для доступу до правосуддя у цьому суді Вища рада правосуддя вирішила відрядити для здійснення правосуддя з 12 січня 2020 року строком на один рік чотирьох суддів, а саме:
29 грудня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.
Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку трьох суддів:
Вища рада правосуддя звернулась до органів суддівського самоврядування, органів та установ системи правосуддя, громадських об’єднань, професійної спільноти та науковців із пропозицією долучитися до підготовки Щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2020 рік.
Робота відбуватиметься з урахуванням пропозицій, наданих у порядку моніторингу реагування на Щорічну доповідь Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2019 рік. Такі пропозиції надійшли до ВРП від місцевих та апеляційних судів, Верховного Суду, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ.
Як відомо, ВРП готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об’єднаннями та оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні.
Вища рада правосуддя утворила Робочу групу Ради з питань реформування процесуального законодавства та законодавства про судоустрій і статус суддів.
Предметом діяльності Робочої групи є:
У складі Робочої групи працюватимуть підгрупи за тематичними напрямами.
Склад Робочої групи:
До роботи Робочої групи будуть залучені судді, науковці, адвокати, представники суддівських асоціацій та об’єднань за їхньою згодою.
З 1 січня 2021 року вводиться в дію нова редакція структури секретаріату Вищої ради правосуддя. Відповідне рішення ВРП ухвалила на засіданні 24 грудня 2020 року.
Попередня структура секретаріату ВРП була затверджена рішенням Вищої ради правосуддя від 23 березня 2017 року «Про затвердження граничної чисельності працівників та структури секретаріату Вищої ради правосуддя». 25 лютого 2020 року та 28 травня 2020 року до його структури були внесені зміни.
Нинішнє оновлення структури секретаріату ВРП відбулося з метою удосконалення та оптимізації його роботи. Крім того, необхідність такого рішення обумовлена змінами в законодавстві, що відбулися з моменту затвердження попередньої структури секретаріату Ради, потребою в посиленні певних напрямів її роботи, перерозподілі потоків документів та функцій структурних підрозділів.