Через брак доказів суд виніс виправдувальний вирок обвинуваченим у одержані хабара.

 Вироком Болградського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року обвинуваченого В., який працював на посаді  головного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста та обвинуваченого К., який працював на посаді інспектора прикордонної служби,  визнано не винуватими  та виправдано у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в редакції, яка діяла на час інкримінованих дій (одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.).

Суд, оцінивши досліджені докази на предмет належності, допустимості та достовірності в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, дійшов висновку, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості обвинувачених  у вчиненні ними кримінального правопорушення за ст.368 ч.3 КК України і вичерпані можливості їх отримання.

При цьому, суд врахував   позицію висловлену доктриною «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), яка сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

Суд, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що усі докази стороною обвинувачення були зібрані поза межами зареєстрованого належним чином відповідно до вимог КПК України кримінального провадження, тобто у непроцесуальний спосіб, дійшов висновку про недопустимість усіх наявних в цьому кримінальному провадженні доказів.

Відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов’язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, Суд зробив висновок, що за результатами даного судового розгляду вина обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України - не доведена з підстав неналежності та недопустимості наданих та досліджених у сукупності доказів, а також неспроможності та недостатності інших, та вичерпанням можливості їх отримання.

Прокурором прокуратури Одеської області на вирок Болградського районного суду Одеської області 24 грудня 2019 року була подана апеляційна скарга, посилаючись на неналежне дослідження судом першої інстанції доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.

Однак, апеляційний суд не погодився з доводами апелянта, прокурора прокуратури Одеської області, дійшов висновку, що доводи прокурора, на які він посилався в своїй апеляційній скарзі, були досліджені під час розгляду справи Болградським районним судом Одеської області. При цьому районний суд дослідив обставини справи в повному обсязі, обґрунтування у вироку основані на доказах відповідно до матеріалів кримінального провадження, тому підстав для зміни або скасування вироку відсутні.

За наслідками розгляду апеляційної скарги 23 жовтня 2020 року Одеським апеляційним судом виправдувальний вирок Болградського районного  суду залишено без змін.